"Порушник" (згідно до Статті 212-3 КУпАП)? (Сторінка 1 з 2)

Добрий день.

1. Якщо в строк не було надано відповіді, то це є порушенням це прямо вказано в статті КУпаП.
2. Статус "порушника" може встановити посадовець виписавши протокол та передавши його до суду. Особа може звернутись з відповідною заявою до суб'єкта, який вправі виписати протокол (в вашому випадку це уповноважений з прав людини), а якщо вона відмовляється, то звернутись до поліції з відповідною заявою.
"Чи можна назвати його порушником , якщо  на момент звернення  до Уповноваженого ВР з прав людини   зі скаргою про порушення прав на інформацію, відповідь  від розпорядника не поступила ?" - на теоретично так, але порушником його уповноважений так і не визнав.
"Чи є він порушником, якщо відповіді немає ні через 2 тижні, ні через місяць?" - так, це порушення строків на надання інформації.
"Що тоді означає порушення:  "несвоєчасне надання інформації" в Кодексі про адміністративні правопорушення  ?"- відповідь на це питання є в ЗУ "Про звернення громадян"

Ви можете вставити посилання на картинку, а ми зможемо переглянути ваше повыдомлення а потім посилання видалемо.

Ні, в ваш комп'ютер ми не зможемо зайти. Вам просто необхідно загрузити документ на будь-який сервіс та оставити посилання тут. Наприклад, гугл диск.

Відповідь представника уповноваженого:
"....... Ваше право на інформацію поновлене.
Стосовно     складання     протоколу     про     адміністративне     правопорушення   роз’яснюємо, що парламентський контроль за дотриманням конституційного права  на  інформацію  має  на  меті  його  поновлення  у  разі  порушення  та  забезпечення  належної  практики  його  реалізації  в  державі  загалом.  При  цьому  необхідно  враховувати  положення  статей  38,  254  Кодексу  України  про  адміністративні  правопорушення  (далі  –  КУпАП)  щодо  існуючих  строків  накладення  судом  адміністративного     стягнення     та     складення     протоколу     про     адміністративне  правопорушення, а також практику судів стосовно закриття справ, у тому числі на  підставі статті 22 КУпАП, а також ураховуючи, що право заявників поновлене.
Так,     відповідно     до     статті     22     КУпАП     при     малозначності     вчиненого  адміністративного     правопорушення     орган         (посадова     особа),         уповноважений  вирішувати     справу,     може     звільнити     порушника         від     адміністративної  відповідальності і обмежитись усним зауваженням. 
2
Також  повідомляємо,  що  вирішення  питання  щодо  порушення  процедури  притягнення  особи  до  адміністративної  відповідальності,  зокрема  складання  відповідного протоколу, належить до дискреційних повноважень Уповноваженого,  що  підтверджується  правовою  позицією,  висловленою  Шостим  апеляційним  адміністративним   судом   у   рішенні   від 17.03.2020   по   справі   № 620/3056/19,  Окружним адміністративним судом міста Києва у рішеннях від 27.06.2019 по справі  № 826/12387/18,  від 23.08.2019  по  справі  № 640/5681/19.  Зокрема,  Окружний  адміністративний суд міста Києва у рішенні від 27.06.2019 зазначив, що питання в  частині  вимог  про  зобов’язання  відповідача  вжити  заходів  щодо  складання  протоколу  про  адміністративне  правопорушення,  збору  інших  матеріалів  та  направлення  їх  до  суду  для  притягнення  до  адміністративної  відповідальності  відноситься до складу дискреційних повноважень Уповноваженого, та щодо яких  суд не вправі приймати жодних рішень зобов’язального характеру.
Вказане також підтверджується правовою позицією, висловленою Верховним  Судом в постанові від 09.11.2020 у справі № 640/5681/19.
Так,  у  постанові  від 09.11.2020  у  справі  № 640/5681/19  Верховний  Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду дійшов таких висновків:  «Зобов’язання   Омбудсмена   в   межах   повноважень   вирішити   питання   щодо  реалізації повноважень, передбачених пунктами 11, 12, 14 частини першої статті 13  Закону України «Про Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини», а  також  притягнення  винних  працівників  НАБУ  та  секретаріату  Омбудсмена  до  відповідальності буде втручанням у дискреційні повноваження Омбудсмена».
Додатково   інформуємо,   що   відповідно   до   статті   13   Закону   України «Про  судоустрій  і  статус  суддів»  висновки  щодо  застосування  норм  права,  викладені  у  постановах  Верховного  Суду,  є  обов’язковими  для  всіх  суб’єктів  владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий  акт, що містить відповідну норму права.
Зважаючи на викладене, підстав для вжиття заходів  реагування за Вашою  скаргою  не вбачається. "

Теоретично, то можна оскаржити бездіяльність посадової особи через суд або прокуратуру, щодо формальних відписок, та не бажання скласти протокол. Це попередньо. В таких випадках ми завжди рекомендуємо звернутись до адвоката особисто, щоб він побачив документи одноособово, та дав оцінку бездіяльності посадової особи щодо невиконання в строк згідно з ЗУ "Про звернення громадян". Якщо строки були зірвані та відповідь не була надана в строк по закону, то відповідно до такої особи яка його не виконала повинна наступити відповідальність.

..то що каже  судова практика?

А ось яку відповідь надав юрист напряму "Незалежні медіа" Центру демократії та верховенства права (ЦЕДЕМ)

Щодо Вашого питання про статус “порушника” та настання відповідальності, передбаченої статтею 212-3 КУпАП. При наданні відповіді ми б використовували дещо інші формулювання та хотіли б звернути Вашу увагу на такі акценти:

1. Якщо розпорядник у встановлені строки не надав відповідь на запит, ми б не називали такого розпорядника одразу “порушником”. Коректніше говорити про ознаки порушення тих чи інших норм ЗУ “Про доступ до публічної інформації” та наявність підстав для притягнення такого розпорядника до відповідальності.

Статтею 212-3 КУпАП дійсно передбачено накладення штрафу за порушення права на інформацію та права на звернення. Проте штраф, як адміністративне стягнення, застосовується після складання протоколу про адміністративне правопорушення. Такий протокол надсилається до суду, і уже суд виносить рішення, наприклад:
- про відсутність ознак правопорушення (фактично, про невинність);
- про винесення міри покарання, передбаченої статтею 212-3;
- або про винесення іншого покарання, з урахуванням обставин справи (наприклад, не штраф, а усне зауваження).

Тобто, відповідальність за статтею 212-3 наступає після відповідного рішення суду за результатами розгляду адміністративного протоколу. Вважаємо, що саме після цього із впевненістю можна сказати, що розпорядник “порушник” та підтвердити свою тезу рішенням суду та складеним протоколом.

2. Уповноважений працює в першу чергу для захисту прав та свобод, та не є каральним органом. Уповноважений має спеціальну процедуру щодо розгляду справ, в яких вбачаються ознаки порушення, яка називається “провадження”. Саме в рамках провадження відбувається листування, запитання документів та з’ясування обставин порушення прав, вживаються заходи для відновлення порушених прав.

Згідно п. 3.6. Положення про порядок здійснення провадження Уповноваженого ВРУ з прав людини у справах про порушення прав і свобод людини і громадянина, при здійсненні провадження, у разі виявлення адміністративних порушень, передбачених статтями 188-39, 188-40 та 212-3 КУпАП, представниками Уповноваженого та уповноваженими особами Секретаріату Уповноваженого складаються протоколи про адмінправопорушення.
При цьому, відновлення порушеного права не перешкоджає складенню такого протоколу та надсилання його до суду, де вже буде винесено рішення, чи є порушення, яку міру покарання варто обрати порушнику.
Водночас, згідно п. 4.1 Підставами завершення провадження Уповноваженого можуть бути, зокрема:
·        Поновлення прав і свобод людини і громадянина.
·        Часткове поновлення прав і свобод людини і громадянина за відсутності підстав подальшого здійснення провадження Уповноваженого.
·        Вжиття відповідних заходів органами державної влади, місцевого самоврядування, об’єднаннями громадян, підприємств, установ, організацій незалежно від форми власності , їх посадовим і службовим особам щодо сприяння поновленню прав і свобод людини і громадянина.

Таким чином, Уповноважений, дійсно має право закрити провадження без складення протоколу про адмінправопорушення та звернення до суду, у разі поновлення порушених прав.

3. Уповноважений - не єдиний варіант, щоб встановити факт порушення Вашого права та притягнути винного до відповідальності. Уповноважений здійснює парламентський контроль за дотриманням права на інформацію, і для цього він може здійснювати провадження та/або складати адміністративні протоколи.

У свою чергу закон передбачає, що рішення, дії чи бездіяльність розпорядників інформації можуть бути також оскаржені до 1) керівника розпорядника, 2) вищого органу або 3) суду (йдеться про адміністративне судочинство).

Тобто Ви можете замість Уповноваженого звертатися одразу до суду із позовною заявою про, наприклад, несвоєчасне надання інформації. Цей предмет позову якраз підійде під ситуацію, описану Вами - коли відповідь по суті надана, проте із суттєвим недотриманням строків (через 2 місяці переписок). У такому випадку суд встановить факт порушення статті 20 ЗУ “Про доступ до публічної інформації”, а розпорядника можливо буде назвати “порушником” строків розгляду запиту, адже цей “статус” буде підтверджений рішенням суду.

При цьому зауважуємо, що Уповноважений не розглядає тих звернень, які розглядаються судами, зупиняє вже розпочатий розгляд, якщо заінтересована особа подала позов, заяву або скаргу до суду. Тобто Вам необхідно обрати, який механізм захисту та відновлення своїх прав обрати.

З повагою, Дмитро Воюта
юрист напряму "Незалежні медіа" Центру демократії та верховенства права